Молодь проти насильства
Про попередження насильства в сім’ї
Мета: Показати учням які вони мають права; наскільки права і свободи гарантовані Конституцією України, відповідають Загальній декларації прав людини та декларації прав дитини; навчити аналізувати життєві ситуації пов’язані з реалізацією прав та свобод; а також як учні можуть захистити свої права в разі їх порушення. Найти відповідь на питання: Що таке жорстоке поводження з дітьми? Як відрізнити послідовні дії батьків під час виховання у дитини дисциплінованості та відповідальності від насильницьких дій щодо дитини? Які дії слід вважати неприпустимими, тобто які з них підлягають покаранню згідно з чинним законодавством?
Обладнання: Конституція України, Декларація прав людини, Конвенція ООН з прав дитини. Статистичні дані.
Особливим видом насильства є насильство в сім’ї, яке може поєднувати ознаки всіх перелічених видів насильства. Разом з тим воно є найбільш небезпечним, бо має довготривалий за часом характер, і тим, що дитина переживає насильство з боку того, хто мав би захищати, підтримувати, а не кривдити її. Це деформує особистість дитини та формує озлоблення до оточення, іноді навіть стає причиною суїцидів. Домашнє насильство має місце незалежно від соціального статусу, релігійних переконань, сексуальної орієнтації чи етнічного походження. Насильство в сім’ї може мати характер примусу.
От деякі психологічні, соціальні та економічні причини
насильства над дітьми в сім’ї:
- негативні моральні якості батьків (високий рівень агресивності, авторитарність);
- високий рівень алкоголізації населення, поширення наркоманії;
- релігійний фанатизм членів сім’ї ;
- психічні розлади та фізичні недоліки батьків (розумова відсталість, психічні захворювання, глухота, сліпота тощо);
- невміння виховувати дітей, незнання прав і обов’язків як своїх, так і дитини;
- невміння батьків долати сімейні та життєві кризи;
- незадоволення своїм життям, зниження рівня достатку, соціально-побутова невлаштованість, інші негаразди;
- безробіття батьків;
- постійні конфлікти у сім’ї;
- неузгодженість (розбіжність) в питаннях виховання малюка між рідними, батьками, батьками та вихователями;
- власний негативний досвід дитинства;
- патріархальна культура, стереотипність уявлень про роль жінки в сімї та про виховання дітей.
Причинами насильства над дітьми в навчальних закладах можуть бути:
- невміння вихователя будувати взаємини з дітьми, спілкуватися, розв’язувати дитячі конфлікти раціональним шляхом;
- низький рівень професійної етики;
- авторитарність педагога, ігнорування прав дитини, вимагання негайного підкорення;
- професійне «вигорання» педагога.
Причини насильства над дітьми в мікросередовищі, первинному дитячому колективі:
- боротьба за лідерство;
- агресивність образника та наявність конкретної жертви;
- наявність у дитини психічних чи фізичних вад;
- заздрість;
- відсутність предметного дозвілля, іграшок, спільних позитивних інтересів у дітей.
Права і свободи дітей поділяються на громадянські (особисті), соціально-економічні, культурні та інші.
До громадянських ( особистих) прав належать такі права як: право на життя та його захист, на повагу до гідності, на невтручання в особисте життя та таємницю листування, на свободу думки і слова.
Соціально-економічні права: на відпочинок, на соціальний захист, на охорону здоров’я, тощо.
До культурних прав належать право на освіту, на свободу літературної, художньої, наукової та технічної творчості, (додаток № 1)
Держава покладає на себе відповідальність забезпечувати реалізацію прав і свобод людини, охороняти і захищати права і свободи людини і громадянина.
Виконайте та обміркуйте
Візьміть кожен аркуш паперу:
- Складіть його навпіл,
- Відірвіть правий верхній кут,
- Знов складіть навпіл,
- Відірвіть правий верхній кут,
- Знов складіть,
- Відірвіть правий верхній кут
- Розгорніть аркуш і покажіть іншим.
Зверніть увагу, які різні у вас результати роботи. Чи можна сказати, що у когось папір відірваний неправильно? Чи можете ви сказати, що всі, хто відірвав аркуш іншим чином, ніж ви, є гіршими за вас?
Права людини не є абсолютними та безмежними. Межею здійснення власних прав і свобод є права і свободи інших. Ця межа охарактеризована в статті 68 Конституції України як обов’язок кожного не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб. Його дотримання – запорука того, що всі люди можуть здійснювати свої права, і таким чином задовольняти власні потреби та інтереси.
Однак уявлення про те де «починаються» права інших, у різних людей часто не збігаються, адже поряд із однаковими в усіх членів суспільства інтересами існують інтереси групові та індивідуальні, а розуміння того, як їх
задовольнити, нерідко суттєво відрізняється. Саме тут ми стикаємось з поняттям – обов’язок.
Подумайте і дайте відповідь
Доберіть два-три словосполучення зі словом обов’язок, що описують реальні ситуації із вашого життя і є для вас звичними ( наприклад: «я завжди прибираю свою кімнату – це мій обов’язок»). Коли батьки вас заставляють прибирати кімнату, це насилля?
Чи завжди ви виконуєте ваші обов’язки ? Чому? Чи важко вам виконувати свої обов’язки ? Чому? Поясніть чи є обов’язки обмеженням ваших прав? Чому?
Як ви вважаєте, що є важливішим – здійснювати свої права чи виконувати свої обов’язки? Аргументуйте свою відповідь.
Чи доводилося вам у своєму житті потрапляти до ситуацій, коли ваші права чи права ваших рідних порушувалися?
Чи намагалися ви захистити свої права? Як саме?
Якщо проблема пов’язана із захистом прав та свобод громадян, несправедливим законом або політикою самої держави, то існують законні способи її вирішення із застосуванням державних процедур: звернення до суду, до депутатів різного рівня, до міжнародних організацій, насамперед правозахисних.
А як бути якщо порушуються права дитини в родині, в школі, в класі? Хто може прийти на допомогу?
Додаток № 2 І.Всі діти мають право на любов та піклування. Конвенція ООН про права дитини Ст.З
Дитина має право на піклування батьків, родичів, громади та держави. Інтереси дітей є першочерговими.
2.3ахист дітей від викрадення та продажу Конвенція ООН про права дитини Ст. 11,35
Обов’язки держави полягають у тому, щоб докласти всіх зусиль для попередження викрадання дітей, торгівлі дітьми та їх контрабанди. Діти не товар, яким можна торгувати. З.Всі діти мають право на власну думку. Конвенція ООН про права дитини Ст. 12-13
Кожна дитина може вільно висловлювати власну думку та погляди, при чому, цим поглядам повинна приділятись увага при вирішенні будь-яких питань, що торкаються даної дитини.
4.Всі діти мають право на особисте життя Конвенція ООН про права дитини Ст. 16
Діти мають право на захист від втручання до їх особистого життя, Не можна втручатись у листування дітей, порушувати їх честь і гідність. 5.Діти не повинні стати жертвами насильства Конвенція ООН про права дитини Ст. 19, 37
Держава захищає дітей від брутального поводження з боку батьків або інших осіб, жодна
дитина не може бути піддана катуванню, знущанню, незаконному арешту або позбавлення
волі.
- Всі діти мають право на медичну допомогу
Конвенція ООН про права дитини Ст. 24
Діти мають право на медичну допомогу за найвищими стандартами, які реально може забезпечити держава. Жодна дитина не може бути позбавлена доступу до ефективної охорони здоров’я.
7.Всі діти мають право на освіту.
Конвенція ООН про права дитини. Ст. 28,29
Дитина має право на освіту. І обов’язок держави – забезпечити доступну до кожної
дитини безкоштовну обов’язкову початкову освіту та заохотити до отримання середньої
освіти
8.Всі діти мають право на відпочинок
Конвенція ООН про права дитини. Ст. 31
Діти мають право на участь у культурному та творчому житті.
Додаток:1
Громадянські (особисті) права
о на життя та його захист;
о на повагу до гідності;
о на невтручання в особисте життя та таємницю листування;
о на свободу думки і слова
Соціально-економічні права
о на соціальний захист;
о на відпочинок;
о на охорону здоров’я;
о на житло;
о на достатній життєвий рівень
Культурні права о на освіту;
о на свободу літературної о художньої,
о наукової о та технічної творчості
У статті 1 Закону України «Про попередження насильства»
за № 2789-3 визначені такі види насильств: насильство в сім’ї — будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї стосовно іншого, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини і завдають моральної шкоди, шкоди його фізичному чи психічному здоров’ю;
- фізичне насильство в сім’ї — умисне нанесення одним членом сім’ї іншому побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до смерті постраждалого, порушення фізичного чи психічного здоров’я, завдання шкоди його честі і гідності;
- сексуальне насильство в сім’ї — протиправне посягання одного члена сім’ї на статеву недоторканість іншого члена, а також дії сексуального характеру стосовно неповнолітнього члена сім’ї;
- психологічне насильство в сім’ї — насильство, пов’язане з дією одного члена сім’ї на психіку іншого шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров’ю;
- економічне насильство в сім’ї — умисне позбавлення одним членом сім’ї іншого члена житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має право, що може призвести до його смерті, спричинити порушення фізичного чи психічного здоров’я.